Човни

чиясь рука злегка похитує сльози

на віях потопельниці

яка вже звикла

повільно засинати

всередині полив’яної квітки озера

жито вчиняє білий туман

хитавиця вибирає воду з кожного зернятка

а яловий місяць кришить у воду зірки

тільки зозуля прилітає щоночі до спалахнулої рибини

брунькуватись мерехтіти і шукати

павичеві кучері вікон

дитячий плач на порозі

колядку коло воріт

а знаходить лише пісок

на денці зеленого ока потопельниці