Узбережжя

знайди мене слухай знайди мене

я неподалік

поворуши волосся сонної негритянки

торкнися рук тремтячого бога

випий усю мілину

я неподалік знайди мене

слухай знайди мене

я неподалік я мідія

відтінюй мене своєю сіллю і співом

поріж мені руку гострим плавцем

покажи мені наших кислих мурахів

я неподалік

я гриб кам’яний

скажи ну слухай скажи

куди під час народження перебігає смерть

і навіщо вона кіптявою замазує леза моїх колін

і навіщо мій крик смородом вертається до мого рота

ти знайди мене я мідія

бо якщо зараз не знайдеш то

мої стулки закриються

і я знову поповзу в море

а ззаду сміятимуться камені

порожні мов тіло жінки

що народила приплив